Середа, 05 Серпня 2020, 00:17
Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаємо Вас Гість | RSS

Тетерівська ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Ніни Сосніної

Меню сайту
Поділитися
Наше опитування
Чи маєте Ви відношення до школи?
Всього відповідей: 254

Гігієнічні вимоги

ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ В ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ТА ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

САНБЮЛЕТЕНЬ

            Для запобігання захворювань дихальної системи дітям необхідно підвищу­вати стійкість  організму до інфекцій, систематично загартовуючи їх з раннього віку. Для зміцнення здоров'я важливі прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої по­годи, а також регулярне проведення водних процедур. У дитячому віці закладається фундамент здорового організму на все життя .

За даними статистики майже 70% всіх захворювань у дитячому віці припадає саме на захворювання дихальних шляхів і органів дихання. Їх існує велика кількість, вони аналогічні захворюванням дорослих, але мають певні особливості, які пов’язані з фізичним розвитком й анатомо-фізіологічними особливостями організму.

У чому полягають анатомічні особливості дихальної системи в дитячому віці ?

По-перше, у дітей вузькі носові ходи, до 4-х років майже відсутній нижній носовий хід. Приносові пазухи мають незначні розміри.

По-друге, можливе ускладнення носового дихання з приводу розростання лімфоїдної тканини в ранньому дитячому віці.

По-третє, у дітей короткі голосові складки і вузька голосова щілина, що може призводити до несправжнього крупа. Цьому сприяє ніжність і пухкість слизової оболонки, яка багата на судини, схильність до набряків (швидке порушення вентиляції легень).

По-четверте, у зв’язку зі слабким розвитком дихальних м’язів у дітей менша глибина і більша частота дихання. Остаточного розвитку дихальна система сягає до 14-15 років, а до цього віку ризик захворювань дуже великий.

Роботу органів дихання порушують поширені серед дітей захворювання : го­стрі респіраторні інфекції, бронхіт, грип і пневмонія. Головною причиною, з  якої розвиваються захворювання органів дихання, є хвороботворні мікроорганізми. Це віруси, бактерії, гриби, а в окремих випадках – паразити. Як правило, у якості збудників захворювання виділяються пневмококи, мікоплазми, гемофільна паличка, легіонелли, хламідії, мікобактерія туберкульозу, респіраторні вірусні інфекції, віруси грипу. Основними профілактичними та протиепідемічними заходами є проведення щеплень, які попереджають розвиток таких інфекцій, як : кір, дифтерія, коклюш, грип, а також своєчасне  обмеження кон­тактів дитини з хворими в разі виявлення інфекцій. Запобігання гострих і хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів та вчасне їх лікування є профілактикою розвитку алергічних захворювань –  бронхіальної астми та обструктивного бронхіту.

Важливу роль відіграє гігієна приміщення, у якому перебуває дитина. Оптимального стану повітря в приміщенні досягають провітрюванням. Ефективним є наскрізне або кутове. Забороняється провітрювання через туалетні кімнати. Тривалість його залежить від температури зовнішнього повітря. Наскрізне провітрювання має проводитися кожні 1,5 –  2 години з тривалістю не менше 10 хвилин.  У спальнях наскрізне провітрювання здійснюється до та після сну дітей. Оптимальною температурою у приміщеннях дошкільних навчальних закладах є +19-23 ºС. У залах для занять музикою та фізичною культурою рекомендована температура повітря повинна бути +18-19 ºС. У приміщеннях, що займають кутове положення або знаходяться в торці будівлі дошкільного навчального закладу, температура повітря повинна бути не менше +21 ºС.  У холодну пору року провітрювання повинно бути закінчене не пізніше ніж за 30 хвилин до приходу дітей із занять або з прогулянки і за 30 хвилин до сну. Під час сну може бути забезпечено доступ свіжого повітря з одного боку приміщення, але за 30 хвилин до підйому дітей його припиняють. Після короткочасних провітрювань допускається зниження температури повітря у групових осередках до +19 ºС для дітей 4-5 років і до +18 ºС для дітей старше 5 років.

Тривале перебування дитини в сирому прохолодному приміщенні неприпустиме, оскільки призводить до захворювань дихальної системи. Відносна вологість повітря в приміщеннях, де перебувають діти, повинна бути в межах 40-60 %. Дитині в жодному разі не можна перебувати в задимленому приміщенні або поруч із людьми, які курять.

Сприятливо впливають на кровообіг, лімфообіг, теплообмін та вентиляцію легенів фізичні вправи та прогулянки на свіжому повітрі. Прогулянки на відкритому повітрі повинні проводитися не рідше 2 разів на день. Рекомендований час перебування на відкритому повітрі 3,5 – 4 годин на день із достатньою руховою активністю та за умови раціонального одягу. Систематичні тренування - дієвий спосіб захисту від хвороб. Прогулянки на вулиці дозволяється проводити при температурі повітря не нижче –16°С.

Профілактика загострень хронічних запальних захворювань бронхів і легенів передбачає систематичні заняття дихальною гімнастикою.  Під впливом систематично виконуваних фізичних вправ поліпшується крово- і лімфообіг у легенях та плеврі, поліпшується еластичність легень.  Це стосується також легеневої тканини, дихальних м’язів, суглобного апарату грудної клітки і хребетного стовпа. Під впливом певних прийомів масажу, вправ на розслаблення і деяких видів спеціальних дихальних вправ (зокрема звукова гімнастика) усувається спазм бронхіальної мускулатури, зменшується набряклість слизової бронхів і значно поліпшується бронхіальна прохідність. Крім того, правильне дихання стимулює роботу серця, головного мозку і нервової системи, покращує травлення (перш ніж їжа переварена і засвоєна, вона повинна поглинути кисень з крові й окислитися). Повільний видих допомагає розслабитися, заспокоїтися, впоратися з хвилюванням і дратівливістю. Дихальна гімнастика розвиває ще недосконалу дихальну систему дитини, зміцнює захисні сили організму і має ряд переваг. Вона заснована на носовому диханні. Дихальні вправи, здійснювані вдиханням повітря через ніс, викликають подразнення рецепторів верхніх дихальних шляхів, що рефлекторно спричинює розширення бронхів і бронхіол, а останнє приводить до зменшення або припинення ядухи. Якщо діти не будуть дихати через ніс, то не отримають достатньо розумового розвитку, так як носове дихання стимулює нервові закінчення всіх органів, що знаходяться в носоглотці.

            Факторами, які провокують хвороби органів дихання, можуть стати зовнішні алергени. Мова йде про побутові алергени, якими є пил, а також домашні кліщі, які часто стають причиною бронхіальної астми. Також органи дихання дитини можуть постраждати від алергенів тварин, спор дріжджових і цвілевих грибів, від пилку цілого ряду рослин, а також від алергенів комах. Крім того, хвороби органів дихання провокують деякі медикаментозні препарати, харчові алергени. У разі виявлення алергічних реакцій у дитини слід уникати контакту з алергенами.

Необхідно також дотримуватися раціонального харчування. Для підтримки імунної системи раціон дитини має містити достатню кількість білків та вітамінів А, D, В, групи В і особливо вітаміну С, дефіцит якого найгостріше відчувається навесні.

ПРОФІЛАКТИКА

Основним профілактичним заходом захворювань органів дихання  є формування високого рівня адаптативних можливостей організму дитини. Це досягається шляхом поєднання фізичних вправ і природних факторів, які загартовують організм і роблять його стійким до шкідливих факторів середовища. Щоб попередити багато захворювань органів дихання у дітей, їх потрібно щороку вивозити в курортні зони, до морського узбережжя, де повітря насичене йодом, активними речовинами, що виділяються з морської води. Йод сприяє очищенню легенів, ніколи не провокує алергічних реакцій у дітей, лікує дихальну систему від шкідливих мікроорганізмів. Комплекс різноманітних закалювальних заходів - повітряні ванни, обтирання, купання тощо зміцнює всі системи та органи: серцево-судинну, дихальну і нервову систему, які забезпечують стійкість організму до охолоджувальних факторів. Цим же цілям служить фізкультура і дихальна гімнастика.

Дихальні вправи та вправи з промовою звуків на видиху рефлекторно зменшують спазм гладкої мускулатури бронхів і бронхіол. Вібрація їх стінок при звуковій гімнастиці діє як вібромасаж, розслаблюючи їх м’язи. Правильне дихання, при якому повітря, що проходить через повітроносні шляхи, у достатній мірі зігрівається, зволожується та очищається, також важливе для попередження захворювань дихальної системи.  Профілактика загострень хронічних запалювальних захворювань бронхів і легенів передбачає систематичне заняття дихальною гімнастикою за схемою, при якому посилюється видих, розвивається черевний тип дихання. Дихальні вправи можуть проводитися під час ранкової гімнастики, гімнастики після пробудження або на прогулянці. Основу дихальної гімнастики складають вправи з подовженим і посиленим видихом. Цього можна досягти вимовляння голосних звуків (а-а-а, у-у-у, о-о-о), шиплячих приголосних (ш, ж) і поєднанні звуків (ах, ох, ох). Ці дихальні вправи рекомендується проводити в ігровій формі («дзижчить бджола», «гуде пароплав», «стукають колеса поїзда» та ін). Необхідно поступово збільшувати навантаження на дітей за рахунок збільшення числа повторень й ускладнення вправ. Дихальна гімнастика допоможе зміцнити імунітет дитини, нормалізувати дихальну функцію і поліпшити загальне самопочуття. Так як у дітей кашель під час застуди зустрічається частіше, ніж у дорослих, рекомендується проводити зміцнення органів дихання за допомогою певного комплексу вправ з народження дитини. Дихальна система, як і більшість інших систем, має свої захисні механізми, мета яких – попередити  порушення в процесах їх функціонування.

Аромотерапія – це метод  профілактики та лікування із застосуванням натуральних ефірних олій, що вводяться в організм через дихальні шляхи, шкіру або слизові оболонки. Головна мета аромотерапії – стимуляція захисних сил організму і зміцнення його опірності до будь-яких патогенних чинників. Аромотерапія передбачає інгаляційний вплив запахом. При вдиханні аромату ефірного масла його молекули проникають в легені і потоком крові розносяться в організмі. Відповідна реакція на вплив запахом розвивається негайно, так як імпульси проходять волокнами нюхового нерва і потрапляють в центр нюху, що знаходиться в основі мозку. Ароматизація повітря (особливо лимонна ефірна олія) благотворно впливає на психоемоційну сферу дитини, на органи дихання, дезінфікує приміщення і очищає повітря від шкідливих домішок, надає оздоровчу дію на весь організм. Аромати здатні не тільки поліпшити самопочуття, а й лікувати від застуди. Терапевтична дія обумовлена швидким проникненням масел через шкіру та слизові оболонки  в лімфу яка омиває всі органи.

ПРОФІЛАКТИКА ЗАСТУДИ ХАРЧУВАННЯМ

1. Аби захистити організм від вірусу грипу та застуди, до щоденного меню необхідно додавати лимони, чорну смородину, обліпиху, калину (шипшину, брусницю,чорницю, лохину, барбарис, полуницю, клюкву, ожину). Вони багаті на аскорбінову кислоту (вітамін С), яка має руйнівний вплив на віруси.

2. Фініки – прекрасна альтернатива цукеркам. Солодкі сушені фініки фахівці радять їсти замість шоколадних цукерок. Ці фрукти містять багато вітамінів та мінералів, зокрема вітаміни А, В, С магній і калій. Пам’ятаємо про курагу, родзинки, папайю, чорнослив, інжир, сушені банани.

3. У період епідемій грипу і ГРВІ корисно їсти каші (гречану, кукурудзяну, перлову), які виводять з організму слиз і продукти обміну речовин.

4. Броколі – лідер за кількістю корисних речовин. Регулярне вживання цього овоча здатне наситити організм величезною кількістю вітамінів і мінералів, які активізують мозкову діяльність і нормалізують гормональний фон. Крім того, порція броколі позитивно впливає на роботу травної системи.

5. Гранат. Багатий на вітамін С та залізо, допомагає запобігти застуді та зміцінити імунітет.

 6. Мандариниінші цитусові захистять від застуди. Ці помаранчеві фрукти містять вітамін С, який просто необхідний для підтримки імунітету взимку. Щоправда вживати їх необхідно дуже обережно, адже ці цитрусові можуть викликати алергію та подразнення слизової шлунку.

7. Включити в раціон  продукти харчування  із вмістом мікроелементу йоду: морепродукти, морська риба ( тунець, камбала, оселедець), морські водорості, печінка тріски, креветки, лосось; фейхоа, яблука. Недостатня кількість білка в харчуванні уповільнює засвоєння йоду організмом.

8. Молочно-кислі продукти з достатнім вмістом пробіотиків та пребіотиків, які вміщують лакто- та біфідобактерії

Харчування дитини в період застуди

Під час застуди у багатьох зникає апетит. Та коли організм бореться з інфекцією, то  потребує більшої кількості корисних вітамінів та мінералів. Потрібно запам’ятати, що під час застуди їжа повинна бути легкою та збагаченою білками, вуглеводами і вітамінами. Перші два дні можна поголодувати – багато пити трав’яних чаїв,запарених на листі: чорної смородини, ожини, полуниці, малини; готувати морси з ягід  – малини, чорниці, калини, смородини, ожини тощо. У гострий період не бажано вживати молоко, білкову їжу – вони сприяють підвищенню температури тіла, а молоко ще й слизоутворювальний продукт. На наступні дні потрібно забезпечити організм підживленням. Найкраще вживати продукти, які приготовлені на пару та у відварному вигляді. Під час застуди треба відмовитися від смаженої, жирної, копченої їжі, бобових, консервованих продуктів та газованих напоїв. Під час грипу чи гострій респіраторній вірусній інфекції треба відмовитися від шоколаду та кондитерських виробів, тобто продуктів , які сприяють утворенню великої кількості слизу в організмі, а  надлишок глюкози знижує активність лейкоцитів, які допомагають боротися з інфекцією

Корисно пити курячий бульйон. Завдяки амінокислоті цистеїту ця страва просто необхідна, бо знімає набряклість слизових носа і ротоглотки, розріджує мокротиння, покращує дезінтоксикацію організму. Бульйон корисно вживати також при ослабленому імунітеті

Настрій дитині піднімуть смузі на основі овочів  або ягід, або  фруктів; каша з тушкованими овочами, парова (відварена) риба або парова котлета з м'яса птиці. Можна приготувати чорничний кисіль, що сприяє відходженню мокротиння при кашлі. Відмовтесь від занадто кислих соків або фрешів. Вони можуть ще більше подразнити горло. Однак маленький шматочок лимону у чай  –   не завада. Пити багато води. Під час застуди дитина має пити стільки рідини, скільки буде вимагати його організм. Діти у віці 2-7 років повинні випивати в день не менше  1 – 1,5 літра води. Це оптимальна норма для підтримки організму в тонусі. І ця кількість рідини розрахована без урахування інших рідин, які потрапляють в організм з їжею або в напоях.

Скорішому одужанню сприяє гарний настрій та позитивні емоції

 

Підготувала лікар з загальної гігієни Ірпінського міжрайонного відділу лабораторних досліджень Державної установи «Київський  обласний лабораторний Центр»  Міністерства охорони здоров’я України»  Кітчак Т.Д. , 28.01.2020р.

ОГОЛОШЕННЯ
Ділимося досвідом
Материалов за текущий период нет.
Форма входу
Свята України
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Календар
«  Серпень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Яндекс-пошук
Пошук на сайті
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2020