Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги… Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю історію  Другій світовій війні, яка  розпочалася 1 вересня 1939 р. А  з недільного ранку 22 червня 1941 року   у вогняному смерчі Другої Світової війни запала вся Україна... 

ФОТОРЕПОРТАЖ "Мітинг. День Перемоги" 

Відео Молитва за Україну

       Страшні сліди залишила Друга Світова війна. За ці роки в Україні загинув кожен шостий …

    У вогнище війни було втягнуто 67 держав, 80 % населення земної кулі. Друга Світова тривала довгих  б років. Вона пронеслася над величезними територіями Європи, Азії й Африки, охопила простори всіх океанів. У цій війні загинуло більше 60 млн осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто  пропав безвісти. Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні.

      Летять, відлітають у вічність роки… та скільки б  їх не минуло, не зітруть вони в пам`яті народній імена захисників Вітчизни, полеглих в тих кривавих боях.

       Не щезне в пам'яті людській, не  піде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашизмом.  Не можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших..

       … Відлітають у вічність роки.  Минув вже сімдесят перший рік  з тієї травневої ночі, коли замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов мир, довгожданий, вистражданий, оплачений найвищою ціною - ціною життя, крові і сліз. Все далі відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам’ять про тих хто віддав своє життя і захистив рідну землю від ворогів.

        Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і радості Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас назавжди затьмареним гіркотою втрат і осяяним світлим  сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні роки  і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через горнило битв і дожити до цього світлого дня. Все менше їх залишається в життєвому строю… А що ж залишиться після них? А  після них  …- залишиться Пам'ять, світла пам'ять про незабутніх героїв. 

-Життя торжествує в новім поколінні,
Та болі минулі – довіку нетлінні.
З граніту волає грізно і люто:
«Ніхто не забутий, ніщо не забуто!»