День партизанської слави – 22 вересня – є державним визнанням неоціненного внеску народних месників у велику Перемогу над нацистськими загарбниками, відновлення історичної справедливості щодо визнання масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали.

Пам'ять про війну, її сувора правда залишаються з нами як найбільший за силою духу приклад мужності, патріотизму, важкої ратної праці і вічної скорботи за тими, хто поклав на вівтар Перемоги найдорожче — життя.

Героїчні подвиги українських партизанів у пам’яті народу  житимуть вічно.  Скільки б  не минуло років,  час не зітре у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої Вітчизни…

 «Народу мир потрібен як вода,

Як хліб і сіль,

І він його доб'ється.

Ганьба і смерть тому, хто напада,

І вічна слава тим, хто не здається…»

Під таким девізом пройшов у школі мітинг, присвячений Дню Партизанської Слави.

Хвилиною мовчання вшанували пам’ять всіх партизан-підпільників, які загинули в роки війни, та тих, хто не дожив до наших днів. Під звуки урочисто-хвилюючої мелодії всесвітньовідомої пісні «Степом» до пам’ятника Ніні Іванівні Сосніній були покладені вінки…