У п'ятницю 30 листопада у школі відбулася лінійка «Політ Поліської Ластівки триває…», присвячена 95-річчю з дня народження Героя Радянського Союзу Ніни Іванівни Сосніної…
Там, де Тетерів котить води,
І небес ясних глибина, -
Вчилась колись у школі
Дівчина Сосніна…
Бій нерівний тоді точився,
Був розстріляний цілий світ.
Зупинилось життя дівоче
У неповні свої 20 літ…
Ти завжди з нами, юна Ніно,
І світить нам завжди будеш ти.
Подвиг твій – то наш день прийдешній.
День прийдешній – це, Ніно, ти! – так писав про Ніну Сосніну відомий поет-пісняр А.Драгомерецький. Ніна Сосніна народилася в селі Кухарі, в школу пішла в Тетереві, а свій подвиг здійснила в Малині… Та ми завжди вважали, що Ніна – наша гордість, наша слава. Адже і Валентин Іванович, брат героїні, завжди писав, що Тетерів – це щаслива пора, що саме наша школа дала Ніні путівку в життя…
30 листопада 1923 року в селі Кухарі Іванківського району Київської області народилась Ніна. За півтора роки,16 лютого 1925 року, народився брат Ніни – Валентин. У 1927 році родина Сосніних переїхала до Тетерева. Тут Ніна пішла до школи, в якій провчилася чотири роки. Згодом родина переїхала до Малина, де їх і застала друга світова…
 
Восени 1941 року у Малині створюється підпільна організація на чолі з П.А.Тараскіним. Після загибелі П.А.Тараскіна Ніна Сосніна відновлює організацію і встановлює зв`язки з одним із партизанських загонів з`єднання С.Ф.Маликова, який діяв на території Малинського району… Навесні 1943 року підпільна організація нараховувала вже 50 чоловік. До роботи в підпіллі були залучені і зарубіжні антифашисти: угорець Андрій Петрович і словак Ян Антала. До серпня 1943 року підпільники направили в партизанський загін 40 чоловік молоді, а також передали 60 гвинтівок, 4 автомати, 3 ручних кулемети, 5пістолетів, 100кілограмів толу, 20 гранат…
Патріоти через своїх зв’язкових передавали необхідну інформацію до партизан. При їх сприянні був здійснений наліт радянської авіації на станцію Малин, де в той час сконцентрувалась значна кількість німецьких ешелонів з паливом та боєприпасами. Окрім того, на осінь 1943 року планувалось спільними зусиллями підпільників і партизанів здійснити напад на німецький гарнізон у місті Малині.
 
Проте події 31 серпня не дозволили здійснити цей сміливий план. Цього останнього літнього дня Ніна пішла назустріч своїй смерті, назустріч безсмертю … в цей день лікар Соснін робив операцію пораненому партизанові в будинку вчительки Євгенії Дорошок. Як це часто бувало, батькові допомагала Ніна. Та операцію не вдалося завершити. Будинок оточили фашисти, прагнучи захопити месників в полон. Та на всі вимоги здатися герої відповідали пострілами… Втративши кілька десятків солдат, гітлерівці підпалили будинок. Але й тоді з палаючого будинку патріоти поливали фашистів свинцем. Опір продовжувався, доки будинок повністю не був охоплений полум`ям. І в останню хвилину у вікні будинку – факелу всі, хто перебував недалеко від палаючої фортеці, побачили дві постаті, що стояли, обнявшись. Це були Сосніни - батько й донька…
Прощай, мій любий, прощай мій тату,
Нас оточили, вже палять хату
О, душогуби. Їх так багато!
Всіх я не в силі перестріляти
Я лиш дівчина.
Вогонь регоче.
Вже задихаються серце і очі
Знатиме тільки голубонька мати,
Як мені світ цей було залишати.
Важко віддавати і коси, і вроду,
І щирий голос, і серце горде,
І свої весни у світі білім
Людоньки – люди! Я ж так вас любила
Знатиме ворог і ніч ця грізна,
Як я любила, тебе Вітчизно!
Як ця любов могутня до тебе
Полум’ям білим спалахнула в пів неба…
Не голосіть же, вітри лукаві,
Дощі і мливо, сніги криваві!
Ниць перед катом Ніна не впала
В огні, як Мавка, зорею стала
Кажуть у світі усе минає-
Ніч умирає, біль затихає.
А моя пісня, як юність, люди!
А мені все дев’ятнадцять буде!
630 днів діяла Малинська підпільна організація. Активну участь в ній брали М.Богданович, В. Ольшинський, В.Хращевський, С.Недашківський, Й. Яре-менко, Ф. Цвітоцька, В. Романенко, В Виноградов та багато інших.
По завершенню війни ряд учасників Малинського підпілля були удостоєні високих урядових нагород, а в 1965 році, напередодні 20-річчя Великої Перемоги, в результаті величезної і клопіткої роботи академіків П.Т.Тронька, М.Т.Рильського та письменника С.Смирнова Павлу Андрійовичу Тараскіну та Ніні Іванівні Сосніній було присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно…
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2000 року Тетерівській загальноосвітній школі І—ІІІ ступенів смт. Пісківка Бородянського району Київської області присвоєно ім`я Героя Радянського Союзу Ніни Іванівни Сосніної….
Все далі й далі відходять від нас роки Великої Вітчизняної війни. Та ми не маємо права забувати звірства фашизму, героїзму наших воїнів, подвигу народу.. Допоки ми живі житиме й пам`ять про ті жахливі роки, не заростатимуть стежини до могил загиблих, не зів`януть квіти на могилах…
| 
